Погляди юристів фарм-галузі на  Інтернет-просування

17 вересня, відбувся найбільший онлайн-захід для фармацевтичного бізнесу у 2020 році – UKRAINIAN Pharma&Digital FORUM.

Про перспективи Інтернет-просування для галузі висловив Микола Орлов, керуючий партнер ОМП.

А саме, що події останнього «карантинного» року продемонстрували, що АМКУ уважно досліджує усі промотексти незалежно від способу їхнього передачі, зокрема й Інтернет. ПРИ ЦЬОМУ законодавчі обмеження на рекламу лікарських засобів застосовуються регулятором до інтернет-видань у повній мірі.

Важливо відзначити такі підходи АМКУ:

  • тексти в Інтернет можуть визнаватися рекламою на рівні з текстами в інших медіа;
  • до цих текстів застосовуються однакові вимоги законодавства;
  • при цьому АМКУ критично дивиться на обмеження щодо доступу до інформації (зокрема, на банери-попередження, або кнопки з підтвердженнями);
  • ще критичніше АМКУ дивиться на обіцянки та аванси щодо ефективності лікарських засобів, зокрема в контексті Коронавірусу.

«Сіра зона» Інтернет промоції

Попри ПІДВИЩЕНУ УВАГУ до Інтернет просування лікарських засобів з боку регуляторів, певні аспекти такого просування і досі залишаються у «сірій зоні» українського законодавства:

  • межі між інформацією, поширеною у місці продажу, та рекламою
  • межі між інформацією, поширеною серед професіоналів охорони здоров’я, та рекламою
  • межі між інформацією, наданою на запит споживача, та рекламою

У нас досі немає чіткої позиції регуляторів щодо розрізнення цих видів інформації, а ОТЖЕ кожна сторона – бізнес і держава – тлумачить сіру зону на свою користь…

Офшорна інформація

Окрім сірої зони Інтернет дозволяє розміщувати інформацію взагалі в «офшорі» або «анонімно»:

  • відповідальність за інформацію, розміщену на сайтах поза Україною
  • відповідальність за інформацію, поширену неідентифікованим джерелом
  • відповідальність за інформацію, поширену через онлайн-канали

Тут виникає запитання, чи регулюється така інформація законодавством України, та хто нестиме за неї відповідальність…

Взаємодія з лікарями 2020

Протягом останніх трьох років державні органи все уважніше вивчають взаємодію індустрії з лікарями…

Відомо вже про щонайменше чотири кримінальних справи, які торкаються багатьох аспектів цієї взаємодії та стосуються широкого кола учасників ринку.

На сьогодні викристалізувалися принаймні дві групи ризиків – податкові та антикорупційні:

  • як відбираємо лікарів для співпраці
  • як сплачуємо податки з «благ», розданих лікарям

Якщо онлайн дозволяє принаймні частково легалізувати взаємодію індустрії та лікаря, то податки необхідно платити без винятків!

Проблеми на майбутнє

З огляду на тенденції розвитку регуляторики та практики регуляторів ми бачимо додаткові запитання/ризики, які ставатимуть перед фарм-індустрією та медичною спільнотою:

  1. Об’єктивні обмеження фізичної взаємодії представників фарми та лікарів (через карантин, через посилення комерціалізації медицини, через посилення відповідальності лікарів)
  2. Посилена увага до характеру і форми благ, отримуваних лікарями
  3. Дослідження відносин «лікарі-аптеки» та «лікарі – фарма»
  4. Подальше (зокрема ретроспективне) дослідження текстів, поширюваних фарм-індустрією на широкий загал.

Онлайн торгівля ліками – сьогодні і завтра

Сьогодні склалася цікава ситуація з онлайн торгівлею лікарськими засобами, зокрема з їхньою доставкою:

  • якщо закон буде прийнято, то в тій чи іншій формі буде легалізовано доставку лікарських засобів (можливо не всіх, можливо не всіма) – при цьому з’явиться щонайменше декілька великих гравців (Нова Пошта, Укрпошта);
  • якщо закон буде поховано, то це може створити підґрунтя для закручування регуляторних гвинтиків навіть по тих схемах доставки, які працювали до карантину.