17 вересня, відбувся найбільший онлайн-захід для фармацевтичного бізнесу у 2020 році – UKRAINIAN Pharma&Digital FORUM.
Про перспективи Інтернет-просування для галузі висловив Микола Орлов, керуючий партнер ОМП.
А саме, що події останнього «карантинного» року продемонстрували, що АМКУ уважно досліджує усі промотексти незалежно від способу їхнього передачі, зокрема й Інтернет. ПРИ ЦЬОМУ законодавчі обмеження на рекламу лікарських засобів застосовуються регулятором до інтернет-видань у повній мірі.
Важливо відзначити такі підходи АМКУ:
- тексти в Інтернет можуть визнаватися рекламою на рівні з текстами в інших медіа;
- до цих текстів застосовуються однакові вимоги законодавства;
- при цьому АМКУ критично дивиться на обмеження щодо доступу до інформації (зокрема, на банери-попередження, або кнопки з підтвердженнями);
- ще критичніше АМКУ дивиться на обіцянки та аванси щодо ефективності лікарських засобів, зокрема в контексті Коронавірусу.
«Сіра зона» Інтернет промоції
Попри ПІДВИЩЕНУ УВАГУ до Інтернет просування лікарських засобів з боку регуляторів, певні аспекти такого просування і досі залишаються у «сірій зоні» українського законодавства:
- межі між інформацією, поширеною у місці продажу, та рекламою
- межі між інформацією, поширеною серед професіоналів охорони здоров’я, та рекламою
- межі між інформацією, наданою на запит споживача, та рекламою
У нас досі немає чіткої позиції регуляторів щодо розрізнення цих видів інформації, а ОТЖЕ кожна сторона – бізнес і держава – тлумачить сіру зону на свою користь…
Офшорна інформація
Окрім сірої зони Інтернет дозволяє розміщувати інформацію взагалі в «офшорі» або «анонімно»:
- відповідальність за інформацію, розміщену на сайтах поза Україною
- відповідальність за інформацію, поширену неідентифікованим джерелом
- відповідальність за інформацію, поширену через онлайн-канали
Тут виникає запитання, чи регулюється така інформація законодавством України, та хто нестиме за неї відповідальність…
Взаємодія з лікарями 2020
Протягом останніх трьох років державні органи все уважніше вивчають взаємодію індустрії з лікарями…
Відомо вже про щонайменше чотири кримінальних справи, які торкаються багатьох аспектів цієї взаємодії та стосуються широкого кола учасників ринку.
На сьогодні викристалізувалися принаймні дві групи ризиків – податкові та антикорупційні:
- як відбираємо лікарів для співпраці
- як сплачуємо податки з «благ», розданих лікарям
Якщо онлайн дозволяє принаймні частково легалізувати взаємодію індустрії та лікаря, то податки необхідно платити без винятків!
Проблеми на майбутнє
З огляду на тенденції розвитку регуляторики та практики регуляторів ми бачимо додаткові запитання/ризики, які ставатимуть перед фарм-індустрією та медичною спільнотою:
- Об’єктивні обмеження фізичної взаємодії представників фарми та лікарів (через карантин, через посилення комерціалізації медицини, через посилення відповідальності лікарів)
- Посилена увага до характеру і форми благ, отримуваних лікарями
- Дослідження відносин «лікарі-аптеки» та «лікарі – фарма»
- Подальше (зокрема ретроспективне) дослідження текстів, поширюваних фарм-індустрією на широкий загал.
Онлайн торгівля ліками – сьогодні і завтра
Сьогодні склалася цікава ситуація з онлайн торгівлею лікарськими засобами, зокрема з їхньою доставкою:
- якщо закон буде прийнято, то в тій чи іншій формі буде легалізовано доставку лікарських засобів (можливо не всіх, можливо не всіма) – при цьому з’явиться щонайменше декілька великих гравців (Нова Пошта, Укрпошта);
- якщо закон буде поховано, то це може створити підґрунтя для закручування регуляторних гвинтиків навіть по тих схемах доставки, які працювали до карантину.