Шановні колеги та партнери!
21 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» (далі – Закон). Це стало логічним кроком у рішучій боротьбі з рейдерськими захопленнями, про яку так часто та завзято розповідав пан Зеленський.
Автори Закону впевнені, що документ усуває основні юридичні прогалини, які створюють проблеми власникам нерухомості та бізнесу на теренах нашої країни. Які ж змін до чинного законодавства були внесені, та що чекає на бізнес у майбутньому, пропонуємо розглянути у цьому матеріалі.
Припинення діяльності акредитованих суб’єктів
Мабуть, ні для кого не секрет, що саме акредитовані суб’єкти (зокрема, у формі комунальних підприємств) фігурували у більшості кількості досудових розслідувань. Такі суб’єкти, наділені правами державних реєстраторів, фактично, перетворилися у основний і надзвичайно ефективний інструмент у руках рейдерів. Власне, про це йде мова і у пояснювальній записці авторів Закону, де відзначається, що значна кількість акредитованих суб’єктів брала активну участь у сумнівних або і відверто злочинних реєстраційних діях.
Від себе зазначимо, що ми не можемо не погодитися із твердженням законотворця і беззаперечно підтримуємо положення, щодо позбавлення акредитованих суб’єктів прав на державну реєстрацію.
Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав
Значним положенням Закону стало запровадження обов’язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав та деяких інших документів, пов’язаних із функціонуванням юридичних осіб. Такі документи, відтепер, мають укладатися у нотаріальній формі на відповідних бланках.
На нашу думку, позитивний ефект від даного положення не буде таким же помітним, як, згадане раніше, припинення інституту акредитованих суб’єктів. Пояснюється це тим, що ще з 2018 року, для проведення державної реєстрації зміни учасників юридичної особи, подавався акт приймання передачі частки у статутному капіталі. При цьому, справжність підписів на такому акті посвідчується нотаріально.
З одного боку, це усуває певні неузгодженості у законодавстві, як наприклад те, що акт приймання-передачі частки не є правовстановлюючим документом. Ним, беззаперечно, є відповідний договір. З іншого боку, вимога про нотаріальне посвідчення крім акту ще й інших документів призведе до додаткових витрат. Чи матиме це позитивний вплив на ситуацію з рейдерськими захопленнями, покаже час.
Принцип одночасності вчинення нотаріальної дії і державної реєстрації прав
Закон запроваджує принцип одночасності вчинення нотаріальної дії і державної реєстрації прав. Це означає, що держреєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії буде проводитися нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію.
Перевірка право- та дієздатності заявника
Не можна не згадати про те, що прийнятий Закон дещо додав процесуального клопоту державним реєстраторам. Так, на плечі державних реєстраторів відтепер лягає:
- визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб – заявників;
- здійснення перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб – заявників та їх представників;
- повноваження представника фізичної або юридичної особи – заявника;
- встановлення наявності чи відсутності обтяжень корпоративних прав (під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, і якщо такі зміни відбулися не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі судового рішення).
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи, при цьому, здійснюватиметься, шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Для решти перевірок вже створені та існують відповідні державні реєстри.
Зміни до програмного забезпечення
Змін зазнало і програмне забезпечення, яке застосовується під час здійснення процедури державної реєстрації. Відтепер доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації, а у випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій, реєстраційна справа формуватиметься в електронній формі.
Таким чином законотворець сподівається залишити у минулому історії про викрадені ключі доступу державних реєстраторів та не санкціоновані доступи до реєстрів під чужим іменем (ключем).
Визначення обсягу відповідальності державних реєстраторів за порушення реєстраційних процедур
Надзвичайно очікуваним нововведенням було анонсоване підвищення рівня відповідальності недобросовісних державних реєстраторів. Щоправда, на ділі мова лише йде про доручення Кабінету Міністрів України визначити критерії, за якими визначається ступінь відповідальності у сфері державної реєстрації. На жаль, оцінити запропоновані критерії на адекватність та подискутувати на рахунок їх ефективності, ми зможемо тільки після їх затвердження та опублікування.
Втім, важливо розуміти, що проблема ніколи не полягала лише у відсутності положень чинного законодавства щодо відповідальності за злочинні дії у сфері державної реєстрації. Проблемою була, в першу чергу, відсутність ефективного механізму притягнення до такої відповідальності та реалізації призначеного покарання. Як правило, державні реєстратори, чиїми руками вчинялися рейдерські захоплення підприємств просто позбувалися доступу до реєстрів на певний період часу.
Замість висновків
В цілому, запропоновані положення Закону свідчать про обізнаність законотворця із найбільш проблемними питанням системи реєстрації. Закон, безсумнівно має позитивні положення, але його важко звинуватити у тому, що він спрощує доступ громадян та бізнесу до реєстраційних послуг. Натомість, нові вимоги щодо нотаріального посвідчення додаткових документів, неодмінно призведуть до збільшення обсягу витрат. Лишається тільки сподіватися, що рейдерів такі нововведення також відлякують.
Якщо у Вас виникне необхідність у одержанні правової консультації з питань захисту власного бізнесу чи активів від неправомірних посягань, просимо звертатися до:
Андрія Мартинюка, директора з розвитку бізнесу Юридичної фірми ОМП
+38 098 244 6262; +380 44 391 30 01
a.martyniuk@omp.ua
Галини Брунь, директора з маркетингу Юридичної фірми ОМП
+380 95 497 66 05; +380 44 391 30 01
g.brun@omp.ua