Інформаційне повідомлення
Шановні колеги!
Перший тиждень після відкриття ринку землі вже дав свої плоди і, нарешті, зрушив процес з мертвої точки. Поряд із тим як почала формуватися ринкова практика, почали виникати і додаткові питання, які потребують уточнення (в т.ч. і на законодавчому рівні).
Зрештою, наші клієнти зіткнулися із досить спірними позиціями нотаріусів, яким би ми хотіли приділити увагу у цьому повідомленні.
Міф номер 1: Особа не зможе придбати всі 100 гектарів, якщо у її власності вже є земля
Перший і найбільш очевидний міф, який ми почули від нотаріусів, зокрема, Харківської та Чернігівської областей.
Для розвіяння цього міфу достатньо ознайомитися із положеннями пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Справа в тому, що там чітко зазначено, що тимчасові обмеження у 100 (сто) гектарів, які можуть перебувати у власності однієї особи не поширюється на земельні ділянки, набуті до 1 липня 2021 року.
Таким чином, для цілей визначення лімітів враховуються лише земельні ділянки набуті після 1 липня 2021 року.
Міф номер 2: Для того, щоб підтвердити надходження коштів покупцям необхідно подавати декларацію
Чинне законодавство не обмежує перелік можливих джерел походження коштів. Так у останніх роз’ясненнях для своїх підлеглих Нотаріальна палата пропонує такі:
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
- дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
- дохід від відчуження майна;
- дивіденди;
- проценти;
- роялті;
- страхові виплати;
- виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
- призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
- благодійна допомога;
- пенсія;
- спадщина;
- подарунки;
- кошти, отримані в позику (кредит);
- набуття права на знахідку або скарб; та
- інші джерела, не заборонені законом.
Для підтвердження згаданих джерел походження коштів, Покупці можуть надавати нотаріусу відповідний документ. Таким документом, наприклад, може бути і договір про надання фінансової допомоги (позики), не дивлячись на те, що прямо такий договір не передбачений.
У той же час, частина нотаріусів вимагають документи про походження коштів від особи, яка надає такі кошти покупцю (наприклад, на умовах позики чи допомоги). На нашу думку такий підхід і вимоги є спірним, оскільки такі дії виходять за рамки перевірки покупця.
Міф номер 3: Юридичні особи не можуть купляти землю сільськогосподарського призначення
Це не зовсім так. Почнемо з того, що мова йде про юридичні особи, засновані громадянами України без будь-якого «іноземного елементу» у структурі власності. До того ж, у фокусі уваги знаходяться, наприклад, земельні ділянки «для ведення особистого селянського господарства», одержані у ході безоплатної приватизації. Власне, такі правочини були дозволені і за часів дії мораторію.
Отже, в якості висновку, при умові, якщо:
- юридична особа не має іноземного елементу; та
- відповідна земельна ділянка не була під мораторієм, така купівля-продаж дозволена законодавством.
Власне, такі правочини були дозволені і за часів дії мораторію (з деякими обмеженнями щодо визначення іноземного елементу порівняно із попередніми епохами).
Примітка. Законодавець все ж встановив максимальну допустиму кількість землі у власності однієї юридичної особи. Так, ліміт для юридичної особи прив’язаний до кількості землі, якою можуть володіти всі її учасники. Тобто, якщо в компанії один учасник, то у її власності до 1 січня 2024 року може перебувати не більше 100 гектарів, а якщо таких учасників 2, то – 200 га.
…
Сподіваємося, що наведена інформація стане Вам у нагоді. Якщо у Вас виникне необхідність в одержанні консультацій чи детального роз’яснення вище наведеного матеріалу, звертайтеся до:
Андрія Мартинюка, директора з розвитку бізнесу Юридичної фірми ОМП
+38 098 244 6262; +380 44 391 30 01 a.martyniuk@omp.ua
Галини Брунь, директора з маркетингу Юридичної фірми ОМП
+380 95 497 66 05; +380 44 391 30 01 g.brun@omp.ua